Трав'яний збір при каменях в жовчному міхурі. 
 
Жовчнокам'яна хвороба , або холелітіаз — це захворювання, яке характеризується утворенням конкрементів (каменів) у жовчному міхурі та в жовчних протоках що розвивається внаслідок колоїдного стану жовчі.
 
Цьому сприяє застій жовчі, інфекції жовчного міхура, порушення холестеринового та інших видів обміну. Явні симптоми хвороби - жовчні коліки. Між нападами колік болі в правому підребер’ї можуть минати або ставати тупими. Лікарські трави можуть бути використані як допоміжна терапія.
 
Завданням лікарських трав в комплексному лікуванні є усунення запального процесу та інфекції в жовчному міхурі і протоках, поліпшення відтоку жовчі- дренажу жовчних проток і жовчного міхура, зняття спазму і підвищеного тиску в жовчних шляхах з метою створення умов для відходження дрібних конкрементів та піску.
 
Перелік лікарських трав, що використовуються для лікування каменів в жовчному міхурі:

Склад збору: 
корінь лопуха;
гірчак зміїний корінь;
корінь пирію;
корінь кульбаби;
миколайчики;
перстач гусячий;
парило;
хвощ;
чистотіл;
фенхель;
курудзяні рильця;
листя берези;
горобина ягоди;
цмин пісковий;

Дія лікарських рослин : 
покращення жовчовиділення; 
розрідження жовчі; 
відновлення сольового балансу організму; 
налагодження обміну речовин; 
протизапальна дія. 
 
Чистотіл  - має дію жовчогінну, допомагає збільшити вироблення жовчі та полегшити її відтік.
Корінь лопуха має протизапальну, кровоочисну, дезінфікуючу, жовчогінну, сечогінну дію. Лопух має властивість очищати організм від токсинів при  порушенні жирового, вуглеводного і водно-мінерального обмінів.
Гірчак  зміїний (корінь) проявляє антибактеріальну, протизапальну, в’яжучу, заспокійливу і кровоспинну дію, завдяки вмісту дубильних речовин гірчак має здатність зменшувати пухлини.
Корінь  пирію має сечогінну та болезаспокійливу дію.  Пирій підвищує апетит, відновлює сили організму та нормалізує сон.
Корінь кульбаби - має спазмолітичну дію, допомагає зменшити біль та знизити запалення в жовчному міхурі ,підвищує імунітет і сприяє регулюванню імунної системи ,покращує обмінні процеси в організмі , виводить жири і токсини.
Миколайчики польові- використовують як сечогінний засіб і спазмолітик.
Перстач гусячий володіє протизапальною, заспокійливою, антиоксидантною дією.
Парило звичайне покращує відтік жовчі, сприяє очищенню печінки, знімає спазм, сприяє виведенню піску і невеликих каменів з жовчного міхура. 
Хвощ польовий  - протизапальний, сечогінний засіб. 
Фенхель звичайний   сприяє  нормалізації функціонування шлунково-кишкового тракту, запобігає виникненню метеоризму та спазмів кишківника, має м'які проносні та заспокійливі властивості. 
Курудзяні рильця здатні збільшувати виділення жовчі, зменшує їх в’язкість ,має жовчогінні, кровоспинні і сечогінні властивості.
Листя берези  володіє  протизапальною, жовчогінною , загальнозміцнюючою  і імуностимулюючою дією.
Цмин пісковий- використовують при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних протоків, він посилює секрецію шлунка і підшлункової залози. 
Горобина ягоди мають легку сечогінну властивість, а також посилюють жовчовиділення (за силою прирівнюється до дії сірчанокислої магнезії). Високий вміст вітамінів дозволяє розглядати ягоди горобини як лікувально-профілактичний засіб у разі розвитку авітамінозів.
 
Загальні рекомендації: необхідність дотримання  режиму праці та віпочинку, досить рухливий спосіб життя, свіже повітря, ходьба, лікувальна фізкультура. Особливе місце в системі лікувальних заходів  займає дієтичне харчування.