top of page

Результати пошуку

Знайдено 99 позицій за запитом «»

  • Пустирник: лікувальні властивості, опис

    Пустирник (Leonúrus) — це багаторічна травʼяниста рослина із сімейства губоцвітих. Вона також широко відома під назвами: собача кропива, сердечник, серцева трава. Уже із самої етимології назв можна здогадатись, що пустирник впливає на серцево-судинну та нервову систему. Він відомий перш за все як ефективний заспокійливий засіб, а також використовується у фітотерапії для лікування багатьох інших патологічних станів. У якості сировини збирають верхню частину рослини. Із зібраної трави готують спиртові настоянки, настої, відвари, сік, роблять ванночки та інші засоби для внутрішнього та зовнішнього використання. Опис Зовні пустирник досить непримітний, оскільки має сіруватий відтінок. Тому нерідко цю рослину сприймають як звичайний бурʼян. Стебло у собачої кропиви прямостояче, чотиригранне із супротивними листками. Ріст рослини в середньому складає 25-30 см, хоч нерідко зустрічаються екземпляри, висотою 2 м. В пазухах верхніх листків у пустирника присутні зібрані у помилкові суцвіття квіти. Цвіте пустирник практично протягом усього літа. На місці квітів зʼявляється плід — ценобій, який складається із чотирьох горішків. Всередині них міститься насіння, за допомогою якого рослина поширюється на оточуючих територіях. Склад Як і інші лікарські рослини, трава пустирника має багатий на корисні компоненти склад. Зокрема, у списку елементів присутні: вітаміни А, Е, С; сапоніни; алкалоїди; дубильні речовини; органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна та ін.) мікро- та макроелементи: калій, натрій, сірка; ефірна олія. Фармакологічна дія Пустирник чинить заспокійливу дію на нервову систему. Він сповільнює ритм серця, але при цьому покращує силу серцевих скорочень. Також ця трава має гіпотензивний та спазмолітичний ефект. Лікувальні властивості Пустирник показаний при неврастенії, підвищеній збудливості, вегетосудинній дистонії, безсонні та інших порушеннях сну. Лікування травами, в складі яких присутня ця рослина, використовується при багатьох серцево-судинних патологіях, наприклад, при гіпертонії. Крім того, пустирник буде корисним при дерматологічних захворюваннях, хворобах сечостатевої системи, маткових кровотечах, коліті, гастриті, схильності до набряків. Лікувальні властивості пустирника та його вплив на організм досить значні, адже він: стабілізує сердечний ритм; зміцнює міокард та судини; знижує підвищений артеріальний тиск; регулює рівень холестерину в крові; нормалізує вміст глюкози та вуглеводний обмін загалом; знімає спазм гладких мʼязів; виводить зайву рідину із організму. допомагає позбутись негативної симптоматики під час клімаксу. Зовнішнє застосування При внутрішньому вживанні пустирник у складі комплексної терапії є дуже корисним при лікуванні дерматитів та акне. Окрім того, він також може використовуватись як зовнішній засіб. Для цього із нього готують лосьйони, маски, настоянки та інші косметологічні засоби. Пустирник зменшує жирність шкіри, звужує пори та запобігає висипанням. Також він буде корисним і для здоровʼя волосся. Ополіскування голови відваром пустирника зменшує випадіння, укріплює волосся, робить його більш шовковистим. Протипоказання Лікування народними засобами, що містять у своєму складі пустирник, протипоказане людям з брадикардією. Також ця трава небажана, якщо є схильність до низького тиску .Застереженням також вважається виразка шлунку та дванадцятипалої кишки і гастрит, який супроводжується підвищеною кислотністю. З обережністю пустирник призначають дітям, але лише старшим 5 років. Також його вживання в період вагітності чи лактації потребує додаткової консультації з лікарем. Побічна дія При виникненні алергічної реакції на пустирник можлива поява висипу, почервоніння шкіри, свербежу. Також ця трава може стати причиною підвищеною втомлюваності, надмірної сонливості. Фактори ризику Прийом пустирнику у деяких людей викликає виражену сонливість. Цей ефект потрібно враховувати, якщо ви водите автомобіль або працюєте на роботі, що вимагає максимальної уважності. Також пустирник з обережністю слід приймати з снодійними або седативними ліками, оскільки він може посилити їх ефект та викликати небажану реакцію. Це правило стосується також і алкогольних напоїв “Ліки природи від Боровика” пропонує ефективні засоби, які містять пустирник у своєму складі: Травʼяний збір при міомі Трав'яний збір при аритмії, тахікардії, неврастенії Трав'яний збір при депресії Трав'яний збір при проблемній шкірі, акне Травʼяний збір при стенокардії, інфаркті міокарда, серцевій недостатності При вегетосудинній дистонії Трав'яний збір при гломерулонефриті Трав'яний збір при гіпертонії

  • Суниця лісова: лікувальні властивості, опис

    Суниця лісова (Fragaria vesca L.) — це багаторічна травʼяниста рослина, яка належить до родини розових. Вона є родичкою усім відомої садової суниці. Зазвичай росте у лісі. Суниця лісова активно використовують для лікування народними засобами різноманітних захворювань. Вона має багатий вітамінний склад, тому допомагає покращити імунітет і укріплює організм. У якості сировини для натуральних препаратів використовуються сушені плоди суниці, листя і корені. Опис Суниця лісова, як і інші її родичі, має коротке кореневище з повзучими пагонами-вусами та прямостоячим стеблом. Листя трійчасті, зеленого або темно-зеленого кольору. На відносно довгих квітконосах знаходяться невеликі квіти білого кольору з 5 пелюстками. Період цвітіння припадає на кінець весни та початок літа. З червня ягода плодоносить. Суниці невеликого розміру, червоного кольору з яскраво вираженим суничним ароматом. Склад У плодах суниці лісової досить багато цукрів, які займають 10 % від її складу. Також вона містить пектин, багато клітковини, цілий ряд органічних кислот, ефірні олії, дубильні речовини, антоціани. Вітамінний склад ягоди теж вражає. У суниці лісовій особливо багато вітаміну С. Окрім того, вона містить вітаміни А, В1, К. Присутні у складі і різноманітні мікроелементи: мідь, марганець, фосфор, залізо та ін. Харчова цінність суниці лісової, яка становить 41 кКал, представлена переважно вуглеводами. Лікувальні властивості Як і інші лікарські рослини, лісова суниця з давніх-давен активно використовується в народній медицині. А саме при: дерматозах; псоріазі; малокрівʼї; авітамінозі; атеросклерозі; закрепі; зниженні імунітету; гіпертонії ті інших серцево-судинних захворюваннях; подагрі ті інших порушеннях обміну речовин; жовчкокамʼяній та сечокамʼяній хворобах. Суниця має хорошу сечогінну та потогінну дію. Вона нормалізує обмін речовин, в тому числі ліпідний, мінеральний та цукровий. Завдяки високому вмісту вітаміну С вона значно покращує функції захисних сил організму, тому добре допомагає при частих сезонних простудах, дуже ефективна при авітамінозі . Вона також допоможе відновити сили після важкої хвороби чи перенесеної операції. Пектин у її складі стимулює роботу шлунково-кишкового тракту та сприяє виведенню шкідливих речовин із організму. Свіжовичавлений сік із ягід суниці лісової має властивість знижувати цукор в крові. Тому його часто призначають діабетикам. Суниця позитивно впливає на роботу ШКТ. Вона покращує апетит і стимулює процеси травлення. Завдяки цьому вона буде корисна при закрепах, гастритах з пониженою кислотністю та інших захворюваннях. Настої та чаї із листя лісової суниці позитивно впливають на кровотворення, а також мають легку заспокійливу дію. Вона помічна при жіночих недугах, геморої. Вживаючи настої із цієї сировини, ви отримаєте змогу покращити стан судин та в загальному підвищити тонус всього організму. Зовнішнє застосування Ягода суниці лісової використовується у фітотерапії і в якості зовнішнього засобу. Зокрема, вона дуже корисна при акне та підвищеній жирності шкіри. Із неї готують маски, лосьйони та настої, якими протирають шкіру. Суниця чинить потужну антисептичну та заспокійливу дію, тому її також використовують при різноманітних дерматологічних захворюваннях. Перш за все — це псоріаз, лишай та екзема. Протипоказання У порівнянні із полуницею, лісова суниця майже ніколи не викликає алергії, але все ж людям з підвищеною чутливістю організму слід бути обережними. Зокрема, вживати її протипоказано людям із панкреатитом, колітом та іншими запальними захворюваннями ШКТ у гострій фазі. Також ця ягода протипоказана при та печінковій нирковій коліці. Побічна дія Не рекомендовано вживати плоди суниці у великій кількості. Навіть у людей без алергії на даний продукт це може викликати почервоніння шкіри, висипання різної локалізації, біль в животі, нудоту, діарею та інші неприємні реакції. Фактори ризику З обережністю ягоди суниці лісової слід вживати вагітним жінкам та жінками, яку годують дітей грудьми. “Ліки природи від Боровика” пропонує ефективні засоби, які містять суницю лісову у своєму складі: Трав'яний збір при міомі Трав'яний збір кровоочисний при дерматитах Трав'яний збір при аритмії, тахікардії, неврастенії Трав'яний збір при Гіпотонії (пониженому тиску) Трав'яний збір при неврозах (заспокійливе) Вітамінний чай При вегетосудинній дистонії Трав'яний збір при Екземі

  • Кропива дводомна: лікувальні властивості, опис

    Кропива дводомна (Urtica dioica) — травʼяниста багаторічна рослина із роду Кропива. Вона широко відома перш за все своїми яскраво вираженими лікувальними властивостями. Завдяки тому, що кропива дводомна містить багато корисних речовин вона застосовується при кровотечах, запальних станах, порушеннях обміну речовин та при інших проблемах із здоровʼям. При лікуванні травами кропива може використовуватись у вигляді відвару, настою, компресу, примочок, ванночок та у інших формах. Опис Кропива дводомна має повзуче кореневище, висотою вона 50-200 см. Листки темно-зелені, зубчасті по краях. На поверхні вони вкриті волосками, які жалять шкіру при дотику. Опік дводомної кропиви досить болючий та залишає після себе пухирці, які зникають через деякий час, але сильної шкоди вона не завдасть. Починаючи з червня і аж до осені кропива цвіте. На місці квітів зʼявляються плоди у вигляді яйцеподібних горішків. Склад У фітотерапії використовуються практично всі частини кропиви: листя, стебло, квіти, корінь. Їх склад вражає своїм різноманіттям. По-перше, кропива містить цілий ряд вітамінів: вітаміни групи В, вітаміни С, Е, А, К, Н. При цьому концентрація деяких вітамінів дуже значна. Наприклад, вітаміну С у листі кропиви вдвічі більше ніж у лимоні, а по вмісту вітаміну А вона зрівняється із шпинатом та морквою. Окрім вітамінів, у кропиві також чимало інших корисних елементів: мідь; залізо; цинк; фосфор; дубильні речовини; фітонциди; каротиноїди; глікозиди; органічні кислоти; хлорофіл та ін. Фармакологічна дія Завдяки багатому складу, кропива має дуже широку сферу дії. Вона є чудовим кровоспинним та протизапальним засобом. Ця рослина нормалізує показники крові, покращує ліпогенез, чинить позитивний вплив практично на всі органи і системи нашого організму. Лікувальні властивості Серед лікарських рослин кропива займає особливе місце, адже з її допомогою можна позбавитись від багатьох захворювань. Кровотечі: маткові, гемороїдальні, легеневі та ін. Кропива містить багато вітаміну К, який покращує згортання крові і таким чином допомагає зупинити кровотечу. Зниження імунітету. Завдяки високому вмісту вітаміну С кропива підвищує імунний захист організму. Як результат — людина значно рідше хворіє на простудні та вірусні захворювання та швидше одужує. Проблеми з травною системою. Нудота, діарея, здуття, закреп — кропива нормалізує процеси в органах ЖКТ і позбавляє перелічених симптомів. Набряки. Кропива має легку сечогінну дію, тому вона буде корисною при затримці рідини в організмі. Завдяки цим властивостям її рекомендовано використовувати при хворобах сечостатевої системи, зокрема при простатиті. Ожиріння. Регулярне вживання кропиви та препаратів на її основі покращує обмінні процеси, перешкоджає надмірному ліпогенезу. Також рослина знижує надмірний апетит. Малокрівʼя. Кропива покращує засвоєння заліза та у поєднання з правильним харчуванням допомагає підвищити гемоглобін. Алергія. Кропива очищає кров та нормалізує роботу імунної системи, тому її радять вживати при алергії різноманітної етіології. Кропива у косметології Кропиву можна використовувати і в якості косметичного засобу, особливо, якщо ви надаєте перевагу натуральній та безпечній косметиці. Ця рослина особливо добре підходить жирній, пористій та проблемній шкірі. Із неї готують лосьйони, маски та інші засоби. Ополіскування голови відваром кропиви — це народний рецепт, який користується популярністю. Вказана процедура робить волосся блискучим, міцним та шовковистим, покращує стан волосся. Виражений косметичний ефект кропиви пояснюється наявністю у складі вітамінів А і Е. Але щоб покращити результат рекомендовано комбінувати внутрішнє та зовнішнє застосування трав’яних зборів. Побічна дія У рідкісних випадках кропива може спровокувати алергічну реакцію у вигляді висипу на шкірі, почервоніння шкірних покривів, свербежу. Також можливі реакції зі сторони шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, рвота. Протипоказання Лікування народними засобами, які містять кропиву, протипоказане вагітним жінкам, також цю рослину не можна давати дітям, молодшим 12 років. Кропива може бути небезпечною і для людей, які мають підвищене згортання крові, страждають тромбофлебітом. Фактори ризику Якщо жінки вживають кропиву під час годування грудьми, то вони повинні памʼятати, що вона може викликати посилення лактації. “Ліки природи від Боровика” пропонує ефективні засоби, які містять кропиву у своєму складі: Трав'яний збір при міомі Трав'яний збір при алергії Трав'яний збір при гастриті з пониженою кислотністю Трав'яний збір для обміну речовин (псоріазі, подагри, екземи) Трав'яний збір при анемії для підняття гемоглобіну та імунітету Комплекс при лікуванні гаймориту та гострому нежиті Трав'яний збір при запорах хронічних Трав'яний збір при ендометріозі Трав'яний збір при атеросклерозі

  • Яснотка: лікувальні властивості, опис

    Яснотка (Lamium) — рід багаторічних травʼянистих рослин із сімейства Ясноткових. Коли говорять про цю рослину, то найчастіше мають на увазі яснотку білу (Lamium album), яка активно використовується у народній медицині. З її допомогою лікують кровотечі, запальні процеси, порушення обміну речовин та цілий ряд інших патологічних станів. Опис Яснотка має міцне стебло з багатьма відгалуженнями. Воно лежаче, тому рослина стелиться по землі. Листя у яснотки зубчасті темно-зеленого кольору. Навесні та влітку вона цвіте. Квіти дрібні, білого кольору. У інших різновидів яснотки вони можуть мати різні відтінки: рожевий, фіолетовий та ін. Рослина має тривалий період цвітіння: з травня і аж до пізньої осені. На місці суцвіть уже в червні починають зʼявлятись невеликі дробні плоди з трьома гранями. Своїм зовнішнім виглядом яснотка нагадує кропиву, проте її листя не жалять. Саме тому в народі вона найбільше відома під назвою глуха кропива. Також її називають куряча сліпота, біла кропива або ж драголюб. У нашій країні яснотка зустрічається по всій території. Це дикоросла рослина, яка швидко поширюється та захоплює нові території. Найчастіше її можна побачити на галявинах, у лісосмугах, пустирях, на окраїні лісу. Яснотка віддає перевагу помірно затіненій місцевості та любить багаті мінералами грунти із злегка підвищеним рівнем вологості. Склад Як і інші лікарські рослини, яснотка має склад, багатий цілющими компонентами. Якщо мова про квіти, то вони містять: сапоніни; ефірні олії; вітамін С; дубильні речовини; гістамін та ін. У складі листя яснотки також присутній каротин, а у кореневій системі вчені виявили наявність глікозидів у незначній кількості. Фармакологічна дія Спектр лікувальних властивостей яснотки доволі широкий. Ця рослина чинить на організм людини наступну дію: сечогінну; відхаркувальну; протизапальну; кровоочисну та кровоспинну; в’яжучу; заспокійливу. Лікувальні властивості Лікування травами дозволяє не просто позбутись від неприємних симптомів, але й налагодити роботу всього організму. Це стосується і яснотки. Дана рослина може використовуватись як моно препарат для лікування багатьох патологій: як внутрішніх, так і зовнішніх. Для підсилення ефективності її також комбінують з іншими травами. У фітотерапії яснотка має широкий спектр дії як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування. Захворювання дихальних шляхів та ЛОР-органів. Яснотка чудово розріджує слиз, тому вона рекомендована при кашлі, трахеїті, бронхіальній астмі. Завдяки протизапальним властивостям її також використовують при ангіні та різноманітних запальних захворюваннях ротової порожнини: гінгівіті, стоматиті та ін. Проблеми з менструальним циклом у жінок. Яснотка полегшує больові відчуття при менструації, допомагає при дисфункціональних маткових кровотечах. Вона також буде корисна і при різноманітних запальних процесах в органах малого тазу. Кровотечі різної етіології. Кровоспинні властивості яснотки роблять її ідеальним засобом при гемороїдальний, легеневій, кишковій та інших кровотечах. Анемія. Лікування народними методами малокрівʼя включає в себе прийом фітопрепаратів на основі яснотки. Вони покращують склад крові та сприяють одужанню. Хвороби шкіри. При екземі, діатезі, фурункулах, шкірних висипах яснотку можна використовувати одночасно і як зовнішній засіб, і для внутрішнього прийому. Захворювання нирок та сечовивідних шляхів. Настій із яснотки та інших трав буде корисним при пієлонефриті, циститі, уретриті та інших подібних хворобах, викликаних патогенною мікрофлорою. Порушення обміну речовин. Яснотка покращує роботу ШКТ, стимулює обмінні процеси в організмі. Тому вона у складі комплексного лікування використовується при терапії станів, повʼязаних із порушенням метаболізму. Побічна дія Яснотка не містить у своєму складі отруйних чи небезпечних речовин. Саме тому вона не викликає побічних ефектів та є досить безпечною навіть при передозуванні. Але важливо памʼятати, що, якщо ви вживаєте її у фітозборі, то потрібно врахувати, що побічну дію можуть чинить інші складники. Протипоказання Глуха кропива може стимулювати скорочення матки. Саме тому її заборонено приймати на будь-якому терміні вагітності. Фітозбори, у складі яких присутня ця рослина, також потрібно приймати з обережністю, якщо у вас діагностовано схильність до тромбоутворення, гіпотонію або атонічний закреп. “Ліки природи від Боровика” пропонує ефективні засоби, які містять яснотку у своєму складі: Трав'яний збір при кандидозі, молочниці (внутрішнє) Трав'яний збір для покращення складу крові (кровоочисний) Трав'яний збір кровоочисний при дерматитах Трав'яний збір при алергії Трав'яний збір при проблемній шкірі, акне Трав'яний збір при геморої (зовнішнє, для сидячих ванн) Трав'яний збір для обміну речовин (псоріазі, подагри, екземи) Трав'яний збір при Екземі Комплекс лікування від геморою травами

  • Первоцвіт: лікувальні властивості, опис

    Первоцвіт весняний Primula veris (Primula officinalis) — травʼяниста рослина із сімейства Первоцвітних. Вона широко розповсюджена по всій території України, проте частіше зустрічається в Криму та на Правобережжі. Ми збираємо в місцевості де починається передгір’я Карпат, Львівська область. Первоцвіт є багаторічною рослиною. Найчастіше його можна побачити у затінених місцях, наприклад, в лісі чи в чагарнику. В залежності від регіону в народі популярні різні назви Primula veris: медяник, баранці, миколайчики, ключики, лісове зілля та ін. Для первоцвіта характерне коротке кореневище та великі жовті квіти, на місці яких після цвітіння утворюється коробка яйцеподібної форми з насінням всередині. Ця рослина відома своїми потужними лікувальними властивостями і активно використовується у фітотерапії. Для заготовки використовують як самі квіти, так і листя, а також корінь. Із вказаної сировини готують відвари, настойки, травʼяні збори та інші засоби для лікування внутрішніх та зовнішніх захворювань. Склад Склад первоцвіту може бути різним в залежності від того, яку саме частину рослини використовувати. Так, кореневище багате тритерпеновые сапонінами, ксилітом, каротиноїдами та багатьма іншими речовинами. У листі найбільше міститься вітаміну С та вітаміну А, флавоноїдів, каротиноїдів, сапонінів, а також цілий ряд мікро- та макроелементів. Квіти даної рослини — чудове джерело ефірної олії, яка в свою чергу є джерелом вітаміну С, кверцитину, примверину та інших корисних елементів. Лікувальні властивості Листя, корінь та квіти первоцвіту завдяки своєму багатому та вітамінному складу ефективно допомагають при багатьох патологіях. Зокрема, вони виконують наступні функції: борються з інфекцією і запаленням; нейтралізують патологічні мікроорганізми, а також токсини та вільні радикали; усувають набряк, покращують обмінні процеси; чинять заспокійливу дію; покращують розумову діяльність; нормалізують процеси травлення; захищають від авітамінозу; покращують кровообіг. Щоб досягти позитивного результату лікування має бути тривалими та регулярним. Окрім того, його можна комбінувати з іншими лікарськими засобами. Захворювання дихальних шляхів Трахеїти, бронхіти, пневмонія, туберкульоз та інші захворювання верхніх та нижніх дихальних шляхів можна лікувати відварами кореня первоцвіта. Він чинить відхаркувальну дію, знімає бронхоспазм, покращує активність миготливого епітелію і завдяки цьому полегшує кашель при прискорює одужання. Для підсилення ефекту комбінувати його можна з іншими лікарськими рослинами: подорожником, ромашкою, брунькою сосни, мати-й-мачухою. При подібному лікування, крім відхаркувальної дії, відбувається зміцнення імунітету та покращення терморегуляції. Патології нервової системи У народній медицині первоцвіт у вигляді квіті, зібраних разом із чашечками, часто застосовують у якості седативного засобу. Він нормалізує роботу нервової системи та дозволяє позбутись мігрені та багатьох порушень. В їх число входить безсоння, невроз, істерія, підвищена тривожність та дратівливість. Завдяки лікування травами нормалізується сон, покращується працездатність, зникають навʼязливі стани. Хвороби шлунково-кишкового тракту Запор і астенія кишківника — це поширені патології, при яких ефективно допомагає первоцвіт. Він стимулює перистальтику та мʼяко сприяє усуненню проблеми. Причому хороший результат спостерігається як при разовому застосуванні, так і при лікуванні хронічного запору. Ревматизм та інші захворювання, які супроводжуються больовим синдромом У народній медицині первоцвіт зарекомендував себе як чудовий болезаспокійливий засіб. Він знімає спазми, чинить розслаблюючу дію, тому чудово підходить для лікування ревматизму та цілої низки інших станів, під час яких людина відчуває сильний біль. Хвороби нирок та сечовивідних шляхів При захворюваннях сечостатевої системи дуже часто застосовується лікування народними засобами. Зокрема, якщо йдеться про затримку рідини в організмі. Первоцвіт має помірну сечогінну дію, тому допомагає налагодити роботу нирок та позбутися набряків. Протипоказання Людям, які вирішили використовувати первоцвіт для лікування чи профілактики, варто памʼятати, що до нього існують певні протипокази. Хоча ця лікарська рослина є малотоксичною, її не варто приймати при: індивідуальній непереносимості організму (алергії); вагітності; грудному вигодовуванні; виразці шлунку; гастриті; гострому ларингіті з обструкціями у дітей. Якщо у вас в анамнезі є інші гострі чи хронічні хвороби, то перед прийомом також варто проконсультуватись з цього питання у лікаря. Фактори ризику Якщо у людини раніше була діагностована алергія на пилок берези, селеру або будь-яку рослину із роду Губоцвітих, то вживати Primula officinalis їй слід дуже обережно. Це правило стосується як квітів, так і листя чи коренів. “Ліки природи від Боровика” рекомендують цілющу продукцію з первоцвітом: Грудний збір з шавлією при простуді https://www.zborovik.com.ua/product-page/грудний-збір-2 Вітамінний чай https://www.zborovik.com.ua/product-page/вітамінний-чай

  • Деревій: лікувальні властивості, опис

    Деревій (Achillea millefolium L.) — травʼяниста рослина з родини айстрових. Широко розповсюджена в Європі і Азії, та представлена у інших частинах світу. В Україні теж зустрічається у всіх місцевостях. Росте переважно у мішаних лісах, на лугах та узбіччях доріг. Інші популярні назви: деревій тисячолистий, серпоріз, маточник, кривавник. Вчені виділяють 150 видів цієї рослини, проте в медичних цілях для фітотерапії зазвичай використовують лише деревій звичайний. Для цього збирають його листя та квіти. Їх висушують, готують настоянки та інші препарати. Склад Серед травників та прихильників народної медицини давно відомо, що деревій — це рослина з яскраво вираженими лікувальними характеристиками. Подібні властивості забезпечує їй багатий склад, який включає в себе велику кількість біологічно активних речовин: ефірні олії: містять у собі азулени, складні ефіри, борнеол, камфору та ін. компоненти, чинять потужну антибактеріальну та антигрибкову дію; ненасичені жирні кислоти: активізують виділення жовчі, нормалізують метаболізм; вітамін К: покращує згортання крові, попереджує виникнення кровотечі; дубильні речовини: мають вʼяжучу і антисептичну дію; сесквітерпенові лактони та ахілеїн: позитивно впливають на секреторну функцію шлунка, завдяки чому покращується травлення; алкалоїди: стимулюють обмінні процеси та поділ клітин. Лікувальні властивості Трава та квіти деревію мають широкий спектр дії, та можут використовуватись у лікуванні багатьох патологій. Захворювання шлунково-кишкового тракту Гастрит зі зниженою кислотністю, хвороби печінки та жовчного міхура, діарея, спастичний коліт, виразка шлунку та кишечника — це не повний перелік захворювань ШКТ, при яких деревій буде помічним. Він усуває проблеми з виділенням жовчі, стимулює апетит, сприяє загоєнню ран та ерозій. Вживання трави буде корисним і при геморої, тріщині прямої кишки. Гінекологічні патології Маткова кровотеча — це проблема, яка виникає внаслідок порушення циклу та дисбалансу гормонів. Завдяки високому вмісту вітаміну К, деревій має потужну кровоспинну дію, тому буде ефективним у такій ситуації. Окрім того, він нейтралізує запальні процеси і допомагає не тільки усунути симптоматику, але й досягти повного одужання. Захворювання ротової порожнини та ЛОР-органів При ларингіті, трахеїті та інших запальних процесах в горлі широко застосовується лікування народними засобами, у склад яких входить кривавник. Він містить дубильні речовини та інші компоненти, котрі знімають запалення та усувають патогенні збудники. Також він буде корисним при стоматиті, гінгівіті та інших хворобах ясен та слизової ротової порожнини. Урологічні патології Завдяки протизапальним властивостям та мʼякій сечогінній дії деревій можна використовувати при гломерулонефриті та інших інфекційних захворюваннях сечостатевої системи. Також деревій часто входить у фітозбори для очищення крові, лімфодренажу, нормалізації метаболізму. Зовнішнє застосування Трава деревію дуже активно застосовується і в якості косметологічного засобу. Вона позитивно впливає на шкіру з акне, жирним блиском та розширеними порами. Завдяки їй шкірні покриви очищаються, стають матовими та гладкими. Ранозагоювальний ефект кривавника використовують також при опіках та ранах, при яких рекомендовані примочки та мазі на основі трав. Гарний ефект можна отримати, використовуючи деревій при жирній себореї. Він не тільки позбавляє від лупи, але й стимулює ріст волосся, робить його більш міцним та красивим. Побічна дія Серед найпоширеніших побічних ефектів — шкірні висипання та головокружіння у комбінації з нудотою. Як правило, вказані симптоми є наслідком довготривалого вживання рослини. Протипоказання Лікування травами деревію протипоказано, якщо у людини підвищена вʼязкість крові, адже у цьому випадку існує ймовірність тромбозу. Також від споживання цієї рослини варто утриматись вагітним жінками та матерям, які годують дитину грудним молоком. Застереження Вживати препарати на основі деревію потрібно дуже обережно, якщо в анамнезі уже були випадки алергії на будь-якого представника родини айстрових. Це такі лікарські рослини як соняшник, естрагон, полин, череда трироздільна та ін. “Ліки природи від Боровика” пропонує ефективні препарати, в склад яких входить деревій: Травʼяний збір при лімфаденіті Трав'яний збір при варикозному розширенні вен (тромбофлебіту) Трав'яний збір кровоочисний при дерматитах Трав'яний збір при випадінні волосся Трав'яний збір при нейродерміті Трав'яний збір при нерегулярних місячних Трав'яний збір при гломерулонефриті Трав'яний збір при алергії Також до вашої уваги лікувальна косметика: Гідролат деревій-пижма (лікування демодекозу і проблеми шкіри) Набір гідролатів мікс для проблемної шкіри

  • Шавлія: лікувальні властивості, опис

    Шавлія, Salvia L — рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин та напівчагарників. Поширені народні назви цієї рослини — шевлія, сальвія, священна трава. В Україні зустрічається 29 видів. Два з них культивуються для потреб людини: шавлія лікарська (Salvia officinalis) використовується в медицині; шавлія мускатна (Salvia sclarea) є сировиною для виготовлення ефірної олії, яка входить в склад лікарських препаратів та парфумерії. Для лікування використовують листя та верхівки з квітами, висушені в тінистих місцях. Склад Завдяки багатому хімічному складу, шавлія часто застосовується в офіційній медицині та фітотерапії. Рослина містить слідуючі активні речовини: Ефірна олія (в середньому 15%). В її склад входять терпени, монотерпин, терпеновий спирт та камфора. Вони відомі антимікробними, протизапальними та заспокійливими властивостями. Флавоноїди. Біологічно активні речовини, які проявляють спазмолітичну, жовчогінну та антиоксидантну дію. Дубильні речовини. Органічні сполуки з протизапальними, знеболювальними та в`яжучими властивостями. Олеанолова і урсолова кислоти. Біологічно активні глікозиди, здатні зменшувати запалення, покращувати роботу серця та судин. Фітонциди. Забезпечують захист організму від багатьох видів бактерій та грибків. Вітамін С. Необхідний для міцного імунітету, уповільнення процесів старіння, роботи нервової системи. Вітамін А. Допомагає заживленню ран, відновленню шкіри. Фармакологічна дія Листя та верхівки лікарської рослини проявляють протизапальну, антимікробну, в`яжучу, жовчогінну, регенеруючу, антиоксидантну, легку спазмолітичну та заспокійливу дію. Лікувальні властивості Здатність шавлії допомогти в лікуванні різних хвороб, покращити стан шкіри та волосся здавна використовується в народних рецептах. Народна Медицина Терапія будь-якого захворювання буде більш ефективною, якщо її доповнювати лікуванням травами. Шавлію використовують при багатьох хворобах: Захворювання верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються помірним кашлем. Травяний чай допомагає розрідженню мокроти і виведенню її з організму. Ангіни, фарингіти. Протизапальні та антимікробні властивості відвару для полоскання пришвидшують одужання. Стоматити та гінгівіти. Завдяки в`яжучій та антимікробній дії настоїв та відварів для полоскання, зменшується запалення в ротовій порожнині, проходить кровоточивість. Хвороби шлунково-кишкового тракту (гастрит, холецистит, дискінезія жовчного). Трав'яні чаї з шавлією стимулюють виділення жовчі, зменшують запалення, покращують моторику кишечника. Геморой, анальні тріщини. Сидячі ванночки з шавлією — незамінна складова ефективного лікування дискомфорту та запалення в анальній зоні. Захворювання сечовивідних шляхів. Лікарська рослина в складі чаю проявляє антимікробну та легку сечогінну дію, що значно покращує стан хворих. Низька опірність організму хворобам. Особливо корисно пити чай з шавлією під час епідемій ГРЗ, грипу. Це допоможе зміцнити імунітет, зменшити ризик захворювання. Косметологія Цілющі властивості Salvia L активно використовуються для краси та запобігання старінню. Рослина допоможе позбутися багатьох косметичних проблем: Підвищена жирність шкіри обличчя, схильність до прищів. Відвар шавлії застосовують як тонік, здатний очистити та освіжити шкіру. Темні кола під очима. Позбутися їх допоможе регулярне використання компресів з відваром рослини. Слабке жирне волосся, лупа. Якщо після кожного миття обполіскувати волосся настоєм шавлії, воно стане здоровим і пишним, зникне лупа. Застосування В залежності від хвороби чи стану використовуються різні форми застосування лікарської рослини: Прийом всередину: чаї, настої, відвари. Полоскання ротової порожнини та горла: настої та відвари. Зовнішнє застосування: компреси, ванночки, настої, відвари, олії. Протипоказання Не дивлячись на цілющі властивості рослини, лікування народними засобами має деякі протипоказання. Не можна використовувати шавлію при індивідуальній непереносимості, гострих захворюваннях нирок, сильному кашлі, гіпотиреозі, підвищеному рівні естрогенів в крові, під час вагітності та лактації. Застереження З обережністю слід приймати шавлію при вираженій гіпертонії або гіпотонії. Перед застосуванням рослинних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем! “Ліки природи від Боровика” рекомендують цілющу продукцію з шавлією Фіточаї: Трав'яний збір при хворобах печінки та жовчного міхура https://www.zborovik.com.ua/product-page/від-хвороб-печінки-і-жовчного-міхура Трав'яний збір при псоріазі (примочки та обмивання) зовнішнє: https://www.zborovik.com.ua/product-page/псоріаз-примочка Грудний збір з шавлією при простуді https://www.zborovik.com.ua/product-page/грудний-збір-2 Трав'яний збір при Мастопатії https://www.zborovik.com.ua/product-page/збір-при-мастопатії Трав'яний збір при ендометріозі https://www.zborovik.com.ua/product-page/від-ендометріозу Трав'яний збір при коліті https://www.zborovik.com.ua/product-page/від-коліту Трав'яний збір при ангіні та тонзиліту хронічного (зовнішнє) https://www.zborovik.com.ua/product-page/від-ангіни-і-тонзиліту-хронічного Трав'яний збір для очищення організму по системі Марви Оганян https://www.zborovik.com.ua/product-page/трав-яний-збір-для-очищення-організму-по-системі-марви-оганян Трав'яний збір при нетриманні сечі https://www.zborovik.com.ua/product-page/нетриманні-сечі Гідролати: https://www.zborovik.com.ua/product-page/гідролат-шавлія Набір “Тонік + крем” https://www.zborovik.com.ua/product-page/набір-тонік-крем

  • Фітотерапія захворювань печінки та жовчних шляхів

    Сама розповсюджена тема серед відвідувачів у нас це - хвороби печінки! Напевне такий «найулюбленіший орган», при спілкуванні майже кожен стверджує, що є проблеми з печінкою у тата, у мами, у чоловіка, у дитини. Саме вік і не відіграє в цьому питанні якусь роль. Приходить пані і просить для своєї дитини фіточай при болях в печінці. З обережністю запитую скільки років дитині? «Дитині» 40 років, може бути 30. Чому так? Я доступно, по-кроково вам донесу суть проблеми. Наберіться терпіння і дочитайте до кінця. Щоб розуміти, що це за проблема підемо і «роздивимся цей орган». Зробимо уявлення, проаналізуємо і свої прояви, навряд лікар на прийомі вам буде читати лекцію, тому попрацюймо! Розпочинаймо! Опис Печінка - це найбільша залоза в організмі людини, і вона виконує безліч функцій, основною є захист організму від агресивного зовнішнього середовища. Печінка постійно знешкоджує токсини і шлаки, які надходять в організм людини з харчовими продуктами, однак вона не в змозі повністю з цим впоратися, тому частина з них залишається всередині самої клітини печінки, як наслідок, клітини печінки нарощують навколо них жировий саркофаг. Коли шлаків і токсинів накопичується велика кількість, то і жирової саркофаг поступово наростає і це явище носить назву, жировий гепатоз. Жировий гепатоз є у кожної людини, але в різній формі, але тим не менше таке явище призводить до того, що печінка гірше фільтрує кров з токсинами і шлаками, і вони отруюють кожну клітину нашого організму. В цьому випадку при зашлакованості печінки рекомендуємо збір при хворобах печінки та жовчного міхура. Цей настій із збору трав сприяє регенерації печінкових клітин, стимулює вироблення жовчі і усуває застій жовчі в жовчних протоках, а також посилює захисні властивості печінкових клітин і не допускає утворення жирових клітин. Ще один збір з лікарських рослин, який можна застосовувати при захворюваннях жовчних проток і самої печінки - збір для покращення обмінних процесів підшлункової залози та печінки. Лікарські трави для лікування захворювань печінки корисні тим, що їх неможливо передозувати, і вони мають досить сильну жовчогінну дію, що не дає можливості застоюватися жовчі в жовчному міхурі і в цьому випадку не буде запалення жовчних шляхів, а також утворення каменів у жовчному міхурі. Коли жовч буде постійно, видалятися з жовчного міхура, стимулюються печінкові клітини, і в них не утворюються жирові відкладення, що сприяє поліпшенню очисних властивостей в організмі. Надалі розмова про жовчнокам'яну хворобу. Цю тему рідко згадують у публікаціях і якось оминають, а дарма. Згадування про неї вже зустрічалось у працях лікарів епохи Відродження. Трохи статистики,щ об зрозуміти масштаби хвороби. У розвинених країнах ця "хвороба благополуччя" конкурує з виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки і набуває значення соціальної проблеми. По аналітиці соціальних досліджень у кожної десятої людини, померлої від різних причин, у жовчному міхурі знаходять камені . Разом з тим клінічні прояви хвороби зустрічаються лише у 10 % носіїв каменів, переважно у жінок у віці від 30 до 55 років. Жовчні камені можуть утворюватися в будь-якому віці. Однак у дітей холелітіаз спостерігається вкрай рідко. Точно визначити час початку утворення жовчних каменів досить важко, оскільки перші клінічні прояви аж ніяк не збігаються з часом початку утворення каменя. Однак чітко встановлено, що з кожним десятиліттям життя частота жовчнокам'яної хвороби збільшується. Опис Жовчнокам'яна хвороба - обмінне захворювання, що характеризується утворенням жовчних каменів у печінкових жовчних протоках, в загальному жовчному протоці , або в жовчному міхурі . Частіше камені формуються в жовчному міхурі і набагато рідше в жовчних протоках і жовчному міхурі одночасно. В основі захворювання лежать порушення загального обміну речовин, інфекційні хвороби і застій жовчі. Основне значення має порушення холестеринового обміну з підвищеним вмістом холестерину в крові і в жовчі (у більшості каменів присутній холестерин). Підтверджує це і той факт, що жовчнокам'яна хвороба часто поєднується з атеросклерозом, цукровим діабетом, ожирінням і іншими станами, які супроводжуються підвищенням змісту холестерину в крові. Велика частина перебуває у людському організмі холестерину синтезується з оцтової кислоти головним чином у печінці та кишечнику. Синтезований холестерин виділяється в жовч виключно у складі міцел, утворених жовчними кислотами і фосфоліпідами. При перенасиченні холестерином і зменшенням вмісту в жовчі жовчних кислот і фосфоліпідів утворюється лито генна жовч, порушуються її властивості, утворюються холестеринові "пластівці" і кристали. Всмоктування надходить з їжею холестерину у людини відбувається по всій довжині тонкої кишки, але головним чином у дванадцятипалій і верхній частини тонкої кишки. В нормі у людини всмоктується приблизно 40 % надходить з їжею холестерину, який пригнічує його синтез у печінці. Так відбувається регуляція метаболізму, холестерину. Відомо, що холестерин в нормі завдяки жовчних кислот і фосфоліпідів зберігається в розчиненому стані. Якщо кількість цих двох факторів знижується, нижче критичного рівня, створюються сприятливі умови для випадання холестерину в осад. Зазвичай при високих темпах секреції жовчних кислот жовч недонасичена холестерином, а коли темп секреції жовчних кислот знижується, відсоток насичення жовчі холестерином зростає. У ряді випадків утворення літо генної жовчі може бути пов'язано з посиленою секрецією холестерину, що нерідко спостерігається при ожирінні. Передумовою до зміни фізико-хімічних властивостей жовчі, при якому жовч стає здатна до утворення холестеринових каменів, є взаємовідношення таких факторів, як: генетична схильність, нераціональне харчування, порушення обміну речовин і регулярної печінково-кишкової циркуляції основних складових частин жовчі. Концентрація холестерину в жовчі підвищується при ожирінні, гіпотиреозі, цукровому діабеті і вагітності, тобто при гормональних змінах в організмі. Значення інфекційного фактора полягає в тому, що при запаленні жовчного міхура порушується колоїдний і хімічний склад жовчі, внаслідок чого відбуваються випадання білірубіну, холестерину, кальцію і утворення змішаних каменів, типових для інфекційного ураження жовчного міхура. Застій жовчі в жовчному міхурі також створює передумови до утворення каменів, так як сприяє більшого концентрування її і підвищенню концентрації в ній холестерину і білірубіну (в 10-12 разів), а поступове всмоктування жовчних кислот призводить до зменшення їх вмісту в жовчі. Крім того, застій жовчі може бути сприятливим ґрунтом для спалаху інфекції. Причини Істотними факторами, приводять до застою жовчі, є порушення нейрогуморальної регуляції скорочувальної функції жовчного міхура і проток (дискінезія), анатомічні зміни жовчних ходів (перегини, спайки, рубці), підвищення внутрішньочеревного тиску (у час вагітності та ін), опущення внутрішніх органів, запори, малорухливий спосіб життя, рідкісні прийоми їжі та ін. Безсумнівне значення має і спадкова схильність: нерідко в декількох поколіннях однієї родини, особливо по жіночій лінії, відзначаються жовчні камені. Основні групи жовчних каменів Існують три основні групи жовчних каменів. Чисто холестеринові камені, білого або жовтуватого кольору, зустрічаються в жовчному міхурі; вони зазвичай поодинокі, мають округлу або овальну форму, легені (не тонуть у воді), при спалюванні горять яскравим полум'ям. На розрізі мають променисте будова внаслідок радіального розташування кристалів холестерину. Пігментні камені складаються з білірубіну і вапна. Вони різноманітної форми, частіше дуже дрібні і численні, чорного кольору із зеленуватим відтінком, щільні, але ламкі. Чисто вапняні камені, що складаються з вуглекислого кальцію, зустрічаються вкрай рідко. Змішані холестеринових-вапняно-пігментні камені знаходять найбільш часто: вони тонуть у воді і погано горять, на розпилі мають шаруватий малюнок. За формою і величиною змішані камені різноманітні, але частіше вони дрібні і множинні. Якщо камені туго набивають жовчний міхур, поверхня їх набуває фасетированный вигляд від тиску одного на інший. При наявності в жовчному міхурі каменів може виникнути запалення його слизової оболонки - холецистит. Тривале перебування каменів при відсутності запалення може викликати атрофію і склероз стінки жовчного міхура, а у дуже рідкісних випадках - пролежні і перфорацію стінки. Стадії жовчнокам'яної хвороби Виділяють стадії жовчнокам'яної хвороби. Хімічна. У цій стадії печінка продукує жовч, перенасичену холестерином, із зменшеним вмістом в ній жовчних кислот і фосфоліпідів . На цьому етапі у хворих відсутні клінічні симптоми хвороби, діагноз грунтується на результатах дослідження дуоденального вмісту при дуоденальному зондуванні, зокрема міхурової жовчі (порція B). При дослідженні жовчі виявляють порушення міцелярних властивостей її, виявляють холестеринові "пластівці", кристали . Камені в жовчному міхурі при холецистографії в цій стадії не визначаються. Перша стадія може тривати протягом багатьох років. Лікувально-профілактичні заходи в цій стадії жовчнокам'яної хвороби включають: загальний гігієнічний режим, систематичне фізичне навантаження, раціональне дробове харчування, попередження ожиріння та порушення функцій шлунково-кишкового тракту, усунення застою жовчі. Рекомендуємо застосувати для профілактики фіточаї надмірна вага, для схуднення, ентероколіт, хвороби печінки та жовчного міхура. Дієтичне харчування з рекомендацією на : Чорна редька За вмістом вітамінів вона, безумовно, є овочем номер один! У давні часи редькою не тільки лікувалися, вона була повсякденною їжею людини. Може, саме цим пояснюється те, що раніше люди або зовсім не знали багатьох нинішніх хвороб, або хворіли ними набагато рідше? Так це чи ні - невідомо, але редька о бов'язково має бути присутня на обідньому столі у людей, які піклуються про своє здоров'я. А тим більше у тих, які страждають від хвороб печінки і жовчного міхура. У редьці містяться речовини, з яких фармацевти створили лікарський препарат, що вбиває стафілококи, стрептококи, дифтерійну і туберкульозну палички і перемагає токсини правцю. Сік редьки здатний позбавити жовчний міхур від «чорної жовчі», зняти запалення з його стінок і сприяти виведенню піску, розчиненню каменів і нормальному відтоку жовчі. При жовчнокам'яної хвороби лікування соком чорної редьки потрібно проводити не менше трьох місяців. Сік потрібно змішувати 1:1 з молочною сироваткою і з медом. До їжі беруть чайну ложку медового соку, а через 10-15 хвилин після їди випивають сік з сироваткою (1 ч.л.). Редька для приготування соку потрібна з невеликими пророслими паростками. Її потрібно ретельно вимити, поскоблить, але не зрізати шкірку і прокрутити через м'ясорубку, а потім віджати. Соки Головні цілющі напої при жовчнокам'яній хворобі - це соки: морквяний, буряковий, огірковий, яблучний. Їх можна пити роздільно або поєднуючи між собою, але 2 склянки соку на день з трьох будь-яких компонентів - це непорушне правило і обов'язкова норма хворих з каменями в жовчному міхурі. Велику користь принесе чистка суницею. У сезон, коли достигає суниця потрібно щодня з'їдати не менше 1 склянки ароматного ліки. Лікувальні процедури Велике значення при жовчнокам'яної хвороби має регулярне і своєчасне очищення кишечника і суворе дотримання дієти. Крім цього таким хворим досить часто доводиться проробляти процедуру, яка називається «тюбаж». Ця процедура очищає печінку і позбавляє від застою жовчі. Проробляють її так: лужну мінеральну воду, з якої випущений газ, випивають відразу після пробудження (1 склянка) з п'ятьма грамами сорбіту, потім потрібно лягти на правий бік, приклавши до печінки теплу грілку. Через 30 хвилин випити ще склянку мінеральної води. Ця процедура очищає печінку, жовчні протоки і кишечник. Замість сорбіту можна пити оливкову олію (2 ст. Л.). Наші рекомендації носять ознайомчий характер. Перед застосуванням бажано порадитися з лікарем оскільки все досить індивідуально. Дякую за увагу! Будьте здорові! zborovik ™ Ліки природи від Боровика пропонує продукцію: Трав'яний збір при надмірно вазі Трав'яний збір при хворобах печінки і жовчного міхура Трав'яний збір при каменях в жовчному міхурі Трав'яний збір при хворобах нирок і сечовивідних шляхів Трав'яний збір при пієлонефриті Трав'яний збір при каменях у нирках і сечовому міхурі

  • Чому у нас є передплата?

    Шановні покупці! Інколи нас питають: Навіщо передплата, відправляйте товар так? Дуже часто товар без передоплати не забирають, і на то у клієнта може бути безліч причин: Забули вчасно забрати, а тепер ще і за зберігання доплата; Передумали; Раптово поїхали з міста Тощо... У нас теж немає можливості платити за пересилку товару в обидва кінці, плюс платити за зберігання товару у Вашому місті, поки Bи думаєте, приходити забирати своє замовлення чи ні. Тому коли Bи внесли передоплату за обраний Вами товар, або аванс за доставку ми будемо впевнені, що Bи точно прийдете забрати свій товар, або ми зможемо повернути наш товар за рахунок авансу. Умови оформлення замовлення в нашому магазині: 1. Оформлення замовлення покупцем. 2. Внесення передоплати в розмірі 100 грн. або повна оплата замовлення. (На вибір можна зробити оплату одразу через систему portmone, або внести аванс за виставленими реквізитами) 3. Ми відправляємо замовлення у Ваше відділення Нової пошти (термін відправлення 3-5 робочих днів ). 4. Решту клієнт може оплатити при отриманні товару накладеним платіжем. З постійними клієнтами у нас більш гнучкі стосунки і ми можемо відправити накладеним платіжем без авансу. Ми існуємо не перший рік і для нас важлива наша репутація. Завжди раді Вашим замовленням! Дякуємо Вам за розуміння!

  • Полин: лікувальні властивості, опис

    Полин гіркий (Artemisia absinthium) — багаторічна лікарська рослина. В перекладі з латинської означає «гіркий, але цілющий засіб». В розмірах досягає двохсот сантиметрів, має жовте забарвлення, плоди цвітуть в серпні та вересні. Полин поширений на всій території України. Росте в лісах та на галявинах. Любить світло, стійка по посух та несприятливих умов навколишнього середовища. Склад З лікувальною ціллю використовують траву полину оскільки саме в цій частині рослини зосереджені всі корисні речовини. ефірні олії – це органічні речовини, що надають рослині приємного запаху. Ефірні олії є джерелом вітамінів, мінеральних речовин та природних антибіотиків. Вони володіють широким спектром дії: антибактеріальною, регенеруючою та заспокійливою; флавоноїди – похідні фенольних сполук, що визначають колір квіток рослини. Ці речовини впливають на проникність стінок судин, що знижує ризик захворювання на атеросклероз, крім того дана властивість допомагає врегульовувати артеріальний тиск. Флавоноїди володіють антиоксидантною властивістю шляхом участі в окисно-відновних реакцій. Вони знешкоджують вільні радикали, що називають однією з причин виникнення онкологічних захворювань; дубильні речовини – речовини, що надають рослині додаткової міцності. Вони володіють в’яжучою, протимікробною, протизапальною та знеболюючою діями. Аналогічно флавоноїдам, дубильні речовини вступають в окисно-відновні реакції та «гасять» вільні радикали; каротин – попередник вітаміну А. Частина каротину, що надходить в організм витрачається на синтез вітаміну А, надлишок виконує роль антиоксидантна, вступаючи в окисно-відновні реакції. Вітамін А відіграє провідну роль в роботі зору. Нестача цього вітаміну призводить до курячої сліпоти. вітамін в6 – піридоксин, водорозчинний організм. В активній формі бере участь в багатьох метаболічних процесах організму, зокрема, в шляхах розпаду вуглеводів; вітамін с – аскорбінова кислота. Не синтезується в організмі людини, надходить лише з продуктами харчування. Тому важливо контролювати вживання продуктів та добавок, що містять вітамін С. За допомогою аскорбінової кислоти синтезується колаген та карнітин – речовини, що визначають стан та «молодість» шкіри. Бере участь в синтезі нейромедіаторів – речовини, що відповідають за передачу нервових імпульсів в мозку. Звісно, найвідомішою і не менш важливою функцією є підтримка імунітету. Фармакологічна дія Збудження апетиту та поліпшення травлення Ефірні олії, що входять до складу полину збільшують секрецію шлункового соку, що призводить до підвищення апетиту. З іншого боку, дубильні речовини за рахунок в’язкості створюють захисну оболонку на стінках шлунку, що захищає тканини від агресивної дії соляної кислоти. В гастроентерології полин використовують в складі комплексного лікування гастриту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Протизапальна та спазмолітична дія Протизапальну дію полину зумовлюють дубильні речовини (за рахунок хамазулену) та вітамін С. Вітамін С зменшує вироблення гістаміну – основного білка запальних процесів та алергічних реакцій. Таким чином виказує протизапальну дію. Фітозбори з полином у складі використовуються для лікування геморою. Є трави як для зовнішнього застосування, та і для внутрішнього у вигляді настоянок. Також використовується в лікуванні хвороб, в основі яких лежить запальний процес. Тому в фітозборах проти екземи – спадкового захворювання запального характеру – міститься трава полину. Антикоагулятивна дія Флавоноїди, що є складовими полину впливають на проникність судин – зменшують ймовірність відкладання холестеринових бляшок на стінках артерій. Важливо розуміти, що при надмірному вживанні ненасичених жирів збільшується ризик захворюваності на атеросклероз. Фітозбори є мірою профілактики. Флавоноїди уповільнюють процес зсідання крові – розріджують її. В якості профілактики трав’яні збори з полином актуальні для людей похилого віку. Після сорока років ВООЗ рекомендує щоденно вживати речовини, що сприяють розрідженню крові через підвищений ризик тромбоутворення. Відповідно фітозбори з полином показані людям, що страждають від тромбозів. Протипоказання Тому важливо дотримуватись правильних дозувань, приймати за показаннями та чітко знати протипоказання до вживання лікарських рослин. Індивідуальна непереносимість полину чи інших компонентів, що входять до складу фітозбору. Період вагітності та лактації – в цей час обмежується прийом будь-яких лікарських засобів. В такому випадку прийом можливий лише з дозволу лікаря. Хвороби зсідання крові – наприклад дефіцит факторів згортання. Гіпотонія – знижений артеріальний тиск. zborovik™ Ліки природи від Боровика пропонує продукцію з вмістом рослини "Полин": Протипаразитний трав'яний збір Трав'яний збір при геморої (зовнішнє, для сидячих ванн) Трав'яний збір для розрідження крові Трав'яний збір при Мастопатії Трав'яний збір при нейродермиті Трав'яний збір при безплідді для стимуляції роботи яїчників Трав'яний збір при Екземі Трав'яний збір при нерегулярних місячних Трав'яний збір при гломерулонефриті

  • Материнка: лікувальні властивості, опис

    Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) – багаторічна трав’яниста рослина широко розповсюджена на території України. Період цвітіння припадає на червень та липень. Завдяки своїм лікувальним властивостям материнка застосовується в медицині, також рослина знайшла своє застосування і в інших галузях. Зокрема, у кулінарії материнка є складовою пряних сумішей, а в парфумерії використовується як ароматизатор. Склад Материнка має багатий хімічний склад, що дозволяє використовувати рослину в різних галузях медицини. Ефірні олії – володіють антибактеріальною, заспокійливою та регенеруючою діями. В складі ефірних олій материнки виявлено тимол, карвакрол, феландрен та вільні спирти; дубильні речовини – органічні сполуки, що проявляють протизапальну, протимікробну та в’яжучу дію. Рослини з високим вмістом дубильних речовин широко застосовуються в гастроентерології для лікування гастритів та виразкової хвороби. Ще однією цінною властивістю дубильних речовин є «гасіння» вільних радикалів, які називають однією з причин виникнення онкологічних захворювань; флавоноїди – похідні фенольних сполук, що мають широкий спектр біологічної дії. Рутин підвищує активність вітаміну С – виказує імуномодулюючу дію. Квертецин входить до вітаміну Р – має антиоксидантну та діуретичну дію; аскорбінова кислота – позитивно впливає на імунну систему, сприяє загальному зміцненню організму. Фармакологічна дія Виходячи з хімічного складу рослини можна говорити про широкий спектр її фармакологічної дії. Антиоксидантна дія – дубильні речовини сприяють знешкодженню вільних радикалів – активних форм кисню, які вважають однією з причин виникнення онкопаталогії. Протизапальна дія – дубильні речовини в комплексі з вітаміном С та флавоноїдами сприяють загоєнню ран та місцево усувають вогнища запальних процесів. Знеболююча дія – ефірні олії материнки входять до складу зубних знеболюючих крапель та засобів проти ревматизму. Стимулює секрецію травних залоз та посилює перистальтику кишківника. Використання У лікувальних цілях Материнку застосовували ще за часів Арістотеля, що підтверджено в тестах відповідних трактатів. Лікувальний ефект рослини підтверджений науково та на сьогоднішній день використовується у складі комплексного лікування різних захворювань. Материнка володіє седативною, сечогінною, кровоспинною та жовчогінною діями. Також відмічають її спазмолітичну, гемостатичну та потогінну дію. Рослина здатна впливати на перистальтику кишківника і жовчовивідних проток, стимулює секрецію травних залоз. Трава материнки в гінекології Виходячи з назви рослини можна судити про її вплив на жіноче здоров’я. Материнку рекомендують жінкам, що страждають від порушень менструального циклу. Рослина не лише відновлює гормональний цикл, також зменшує больові відчуття. Рослина входить до складу трав’яного збору для вирішення проблеми нерегулярного менструального циклу. Материнка здатна стимулювати гладеньку мускулатуру матки та полегшує симптоми клімаксу. Рослина збільшує виділення молока у матерів, що годують груддю. Важливо пам’ятати: прийом будь-яких фітозасобів під час вагітності та лактації можливий лише після консультації лікаря. Трава материнки в косметології Основними симптомами більшості шкірних висипань є точкові запальні ураження шкіри. Для усунення «косметичних дефектів» шкіри рекомендують застосовувати відвар материнки. Оскільки рослина має загоювальний ефект, усуває запальні явища та підвищує загальну опірність організму, материнка входить до складу трав’яних зборів при екземі – запальному захворюванні шкіри та використовується при псоріазі – аутоімунному захворюванні, що викликає ураження шкірних покривів. Також, материнка використовують як підсилюючий фактор при схудненні. Вона входить до складу чаїв та трав’яних зборів, що направлені на очищення організму. Протипоказання Материнка, власне, як і будь-яка інша лікарська рослина чи препарат має протипоказання для застосування. Неконтрольований прийом може призводити до алергічних реакцій та погіршення стану здоров’я. Індивідуальна непереносимість – алергія на траву материнки. Ігнорувати алергії та чутливість до компонентів трав’яних зборів не можна. У такому випадку рекомендують шукати збори з іншими лікарськими рослинами подібної дії. Період вагітності та годування груддю – материнка безпосередньо впливає та усуває проблеми пов’язані з перебігом вагітності та лактації. Але використовувати трав’яні збори можна виключно після консультації лікаря. Гастрит з підвищеною кислотністю – материнка стимулює роботу травних залоз, що може впливати на процес медикаментозного лікування. zborovik™ Ліки природи від Боровика пропонує продукцію з вмістом рослини "Материнка": Трав'яний збір при лімфоденіті Трав'яний збір при запаленні та ерозіях (спринцювання) Трав'яний збір при депресії Трав'яний збір при атеросклерозі з нормальним тиском Трав'яний збір при ревматичних захворюваннях, артриті, поліартриті Трав'яний збip при Вегетоневрозах Трав'яний збір при Вітиліго Трав'яний збір при Астмі та задишці Трав'яний збір при варикозному poзширенні вен (тромбофлебіту

  • Дієта при псоріазі (Лікувальне харчування і фіто-дієтологія псоріазу)

    Порушення обмінних процесів при псоріазі стало підставою для призначення дієтотерапії. Надаючи певне значення дієтотерапії, вважається за можливе рекомендувати її елементи в поєднанні з лікарськими засобами, як в період прояву, так і в період передбачуваного загострення захворювання (весна, осінь). В стадії загострення хвороби псоріаз протягом 2-3 тижнів призначають дієту, дієта забезпечує механічне і хімічне поліпшення органів травлення і максимально заспокоює печінку та кишківник. В фізіологічно повноцінній дієті по білках і вуглеводах, обмежують до 70-75 г вміст жирів. Якщо сукупність органів, які виводять з організму надлишок води, продуктів обміну речовин, солі, а також отруйні речовини, які потрапили в організм ззовні чи утворилися в ньому не справляються (легені, шкт, нирки), шкіра бере на себе основну функцію виділення. Складові показники крові пов'язані в першу чергу з роботою шлунково-кишкового тракту (ШКТ) - кількістю корисних бактерій, які перетравлюють їжу, та наявності ферментів, необхідних для травлення, виявлення патогенної флори (стафілокока та ін.). Якщо складові крові мають відхилення по індивідуальним нормам по шкалі, то на шкірі розвиваються гнійничкові захворювання. Якщо відхилення йде в складовій білків, то виникає алергічна патологія: екзема, дерматит, нейродерміт. Якщо збігаються обидва чинники, то може виникнути хронічне системне захворювання - псоріаз. Лікування шкірних захворювань має бути комплексним і починатися з регуляції роботи шлунково-кишкового тракту. Дієта при псоріазі та харчування Виключити повністю: молоко, згущене молоко, морозиво, каші на молоці. Обмежити: свіжу борошняну випічку, крохмаль - кисіль, картопля; велика кількість м'яса (курку), екзотичні фрукти (апельсини, мандарини, грейпфрути), ягоди (полуницю, суницю). Рекомендоване харчування: переважно варені овочі, овочеві супи, вермішель, каші на воді (гречана, вівсяна, пшенична), кисломолочна продукція (кефір, ряжанка, сир, сметана); овочеві соки, розбавлені з водою (гарбузовий); світлі фруктові соки (яблучний, виноградний); біла риба, відварене м'ясо, печінку. Фіто-дієтологія псоріазу Їжа хворих на псоріаз повинна містити максимальну кількість рослинних продуктів. При цьому необхідно враховувати, що багато видів дикорослих харчових рослин перевершують за поживністю і смаковим якостям деякі культурні рослини або взагалі не мають аналогів серед рослин, вирощених людиною. Це відноситься до багатьох ягідних, горіхових, овочевих рослин, грибів і водоростей. Використовуючи дикорослі та культурні рослини в їжу, людям з псоріазом потрібно дотримуватися певних правил: вживати рослинну їжу з урахуванням екологічних умов проживання; не допускати повного вегетаріанства; поєднувати сиру і варену їжу; віддавати перевагу щотижневим розвантажувальним дієтам; використовувати підливи, заправки, соуси на основі рослинної олії і кислих ягідних соків; при вживанні ароматних овочів і кислих соків виключати кухонну сіль; частіше використовувати комплексні салати з рослин; перед вживанням свіжі рослини ретельно промивають холодною водою. Рослинні продукти можна згрупувати за призначенням. Так, для отримання соку використовують брусницю, лимонник, кизил, лопух, подорожник, калину та ін. Для приготування соусу знадобляться плоди анісу. У соління можна додавати мелісу, м’яту і загальноприйняті рослини (кріп, кмин,фенхель та ін.). У компоти включають обліпиху, ревінь, кизил, суницю, шипшину, чорницю, черемху, журавлину, калину, аргу, оман, та ін. Сиропи можна готувати з більшості ягідних культур. Варення варять з брусниці, обліпихи, ревеню, морошки, кизилу, суниці, оману, лохини, жимолості, горобини, волоського горіха, калини, глоду. У салати використовують спориш, кмин, цикорій, кульбабу, медунку, кропиву, коров'як, лопух, пирій та ін. Кваси роблять з чебрецю, брусниці, березового соку, кмину, горобини, журавлини. Морс готують з терну, ялівцю, журавлини, ожини, чорниці, калини. Поживний чай виходить з бадану, споришу, чебрецю, цикорію, чорниці, липи, меліси, звіробою, суниці, ожини, шипшини, материнки. У перші страви додають кропиву, первоцвіт, медунку, лопух, пирій; в другі страви - кмин, черемшу. Як начинку для пирогів використовують черемху, кизил, калину, брусницю. Для кавового напою можуть служити цикорій, пирій, овес, кульбаба, шипшина тощо. Лікувальне харчування при псоріазі Необхідно обмежити вживання кухонної солі, прянощів, вуглеводів . Слід дотримуватися думки про доцільність індивідуальної дієти в залежності від стадії прогресування захворювання, особливості обміну речовин, наявності супутніх захворювань і ускладнень псоріазу (поліартрит, еритродермія і ін.). При диспепсичних явищах (нудота, здуття, запори, проноси та ін.), кількість жирів зменшують та збагачують продуктами, що містять повноцінні білки і ліпотропні речовини - в першу чергу кисло - молочними продуктами, а також рядом вітамінів (овочі, фрукти , ягоди та їх соки). Споживання вуглеводів (цукор, мед, варення) не повинно бути вище фізіологічних норм. Доцільні 1-2 рази на тиждень розвантажувальні дні. Подібні стреси в харчуванні, сприяють порушенню обміну речовин. Розвантажувальні дні застосовуються з метою повноцінної діяльності підшлункової залози. Серед розвантажувальних (контрастних) днів можна назвати: м'ясної розвантажувальний день - 400 г від вареної не солоної яловичини (для дорослого) ділять на 5 прийомів. Додатково дають 2 рази на день по 100 г гарніру (капуста білокачанна сира, морква, огірки) і 2 склянки відвару шипшини або несолодкого, не міцного чаю. сирно-кефірний розвантажувальний день - 400 г пісного сиру і 500 мл кефіру. Їжа дається в 5 прийомів. яблучний розвантажувальний день - 1,5 кг яблук, краще кислих сортів(Антоновским) протягом дня. Рідини не додають. кефірний розвантажувальний день - 1,5 л кефіру протягом дня. д) овочевий розвантажувальний день - 1,5 кг овочів (завинятком картоплі) будь-якій кулінарній обробки, але краще в тушкованому вигляді. Додатково дають 2 склянки відвару шипшини або не міцного, не солодкого чаю. Овочі даються в 5 прийомів. Бажано збагачення дієти продуктами моря морська капуста,риба . Ці продукти особливо показані при коронарному атеросклерозі (ішемічна хвороба серця) з підвищеним згортанням крові, а морська капуста - при схильності до запорів. Корисно включення в дієту продуктів і страв, що містять пшеничні висівки, а також використання спеціальних дієтичних продуктів, призначених для хворих на атеросклероз. Можна застосовувати фруктово-овочеву дієту: 1-й сніданок - 200 г відвару плодів шипшини, салат зі свіжої капусти, моркви і яблук з 10 г рослинного масла; 2-й сніданок - овочеве пюре, 100 мл фруктового соку. Обід: 250 г вегетаріанського супу, овочевий салат з 10 г сметани або рослинного масла, 100 г горіхів. Полудень: терта морква, або буряк, відвар плодів шипшини. Вечеря: вінегрет з 10 г рослинного масла, 200 мл узвар або соку. Хліб без солі з борошна з висівками - 100 г, цукор або ксиліт - 30 г вдень. У ряді випадків псоріаз призводить до розвитку артрозу, поліартриту. Харчування в даному випадку будується на основі дієти з урахуванням особливостей перебігу хвороби, її стадії, поширеності, наявності функціональних змін внутрішніх органів, лікарської терапії. При захворюваннях суглобів (болі, збільшення їх в розмірах і ін.) рекомендована дієта з зменшенням вуглеводів до 200-250г (30 г цукру), обмеженням білків - 70-80 г. У дієті зменшують вміст рідини до 1 л. Їжу готують без солі, 3-5 г її видають хворому на руки. Дієту збагачують вітамінами, особливо С і Р, за рахунок відвару шипшини, горобини, обліпихи, плодів і овочів, їх соків. Прийом їжі 6 разів на день. М'ясо і рибу відварюють. Виключають м'ясні і рибні бульйони. У дієті слід збільшити кількість калію, особливо при лікуванні гормонами. За рахунок молочних продуктів при цьому підвищують вміст кальцію. При цьому збільшують рафіновані олії в натуральному вигляді; пшеничний хліб вчорашньої випічки і підсушений, сухарі, сухе печиво. Режим харчування - 5-6 разів на день дрібними порціями. Лікувальна або дієтичне харчування хворих на псоріаз, особливо в домашніх умовах, вимагає виконання технології приготування деяких страв. Відвари і настої є вітамінізовані напої з сушених плодів, лікувальних трав, висівок. Для їх приготування промиті ягоди (сушена чорниця , плоди шипшини) подрібнити залити окропом, проварити 10 хвилин і настояти декількох годин. Відвари і настої проціджують, вводять лимонний сік або мед. Напої з ягід, фруктів і овочів готують на основі відварів і настоїв, для вітамінізації вводять натуральні соки. На відміну від останніх, напої менш концентровані (води до 75%). Для отримання соків використовують соковиті ягоди і плоди, зокрема чорну і червону смородину, виноград, обліпиху, журавлину, лохину, найбільш застосовувані в дієтичному харчуванні хворих на псоріаз. Овочеві соки готують з моркви, помідорів, капусти, буряка, картоплі. Сік з плодів і ягід можна використовувати з м'якоттю. При відсутності соковижималки ягоди товчуть в емальованому або іншому посуді дерев'яним товкачем, плоди та овочі натирають на пластмасовій тертці. Сік віджимають через марлю або полотняну тканину. Для кращого вилучення біологічно активних речовин мезги (вичавки) заливають гарячою водою і наполягають. У проціджений настій додають за смаком мед і віджатий сік, який до використання обов'язково зберігають в холодильнику. Для поліпшення смаку і посилення лікувальної дії овочеві соки об’єднують (змішують) з фруктовими (морквяно-апельсиновий), (буряково-яблучний) та ін., Використовують натуральні з додаванням сиропів, цукру або соків промислового виробництва. У дерматологічній практиці, в тому числі і в лікуванні псоріазу, не рідко застосовують питні мінеральні води. До них відносять: Боржомі - лужно-вуглекисла вода, призначають при супутніх хворобах обміну речовин - ожиріння, діабет, подагра, підвищена секреторна функція шлунку, хворобах печінки. Єсентуки№4 і №17 - соляно-лужні води призначають при хворобах обміну речовин (ожиріння, діабет, подагра), печінки, жовчних шляхів, шлунка зі зниженою секреторною функцією. Застосовують по 1 склянці 2-3 рази на день; при зниженій кислотності - за 20-30 хвилин до їжі; при відсутності кислотності - одночасно з прийомом їжі, при високій кислотності - за 1,5-2 години до їжі. Також читайте в нашому блозі - Що таке псоріаз та як лікувати народними методами Замовити комплекс лікування псоріазу травами можливо за цим посиланням

bottom of page